Роман Лаба:

– Прошу вибачення від імені президента Юрія Кіндзерського, який поїхав до Відня на збори акціонерів, адже зараз криза і людина змушена працювати. Читаю в Інтернеті, що Львів знімається, але насправді ми йдемо за визначеним раніше графіком. Зараз ми йдемо у відпустку, а 28 грудня збираємось, і хочемо організувати передноворічний міні-турнір між футболістами, журналістами, працівниками клубу. З 10 січня команда їде до Євпаторії на перший тренувальний збір. Другий збір Сергій Іванович запропонував провести в Ізраїлі. Там є святі місця і футболісти повинні бути не тільки футболістами, а й громадянами України та людьми. А третій збір в Туреччині.

Щодо господарської частини клубу, то нам вдалось отримати згоду депутатського корпусу міської ради про те, що нам переданий стадіон Сокіл. Зрозуміло, що буде реконструкція. В мене давно вже є вже ескізний проект і мусимо мати повинні мати навчально- тренувальну базу. Ми увійшли до прем'єр-ліги не для того, щоб вилітати, і зробимо все, щоб Львів наступного сезону представляли дві команди. Так десь ми недорахувались очок, але є гра – це найголовніше. Як колишній футболіст, я знаю, що коли є гра, то результат завжди буде.

– Коли розпочнеться реконструкція Сокола?

– Реально реконструкцією займатимемось в січні, коли команда поїде на збори. Але ми хотіли б підлаштуватись під Євро-2012, якщо воно таки буде у Львові. Якщо побудують у Львові стадіон, то ми зробимо Сокіл за проектом, як у Щасливому. Якщо ми в Добромилі на 3 тисячі побудували стадіон за 4,5 місяці, то це ми швиденько зробимо.

– Вчора вболівальники Карпат напали на вболівальників Львова, як ви до цього ставитись?

- Я чув про це. Люди, які за нас вболівають будуть захищені. Я в середу їду на дисциплінарний комітет, і, можливо, навіть відкриють з цього приводу кримінальну справу. 30 вболівальників Карпат напали на наших 8 хлопців. Я не розумію, хто затіяв цю ворожнечу, адже ми завжди були з Карпатами в добрих стосунках. І за стадіон наші президенти домовились, але все ж комусь це потрібно. Вони псують імідж Карпатам та своєму фанатському рухові.

- (до Сергія Ковальця) Ви визначили вже список футболістів, які покинуть команду, і які прийдуть?

– Відпустимо Шевелюхін, Полтавця та Котенка, який знаходиться на контракті в Дніпрі. Він влаштовує нас, як гравець, але він є гравець Дніпропетровська. Можливо, Шевелюхіна та Полтавця віддамо в оренду. Клуб шукатиме їм місце працевлаштування для продовження кар'єри. Придбаємо ми молодих гравців Княжої з Щасливого. Це Мандзюк, Курневич та Зозуля. Ми робимо ставку на молодих українців – це наш принцип. Є хороші футболісти і потрібні умови, щоб вони виростали. Потрібне штучне поле, де футболісти навіть взимку зможуть відточувати техніку. Є пропозиції легіонерів, але до кінця сезону в нас будуть тільки українські футболісти. Якщо ж буде хороший легіонер, то ми будемо його дивитись. Можливо буде два досвідчені футболісти, але прізвищ я назвати не можу. Поки що за грою ми нікому не програли. Я отримую задоволення від гри, від тренувань і від спілкування з футболістами, які хочуть вчитися. Я їм говорю, що футбол не шахи, тут треба думати.

– Чи плануєте Ващука й надалі використовувати на позиції опорника?

– Він вчора телефонував, що ходити не може. А так будемо пробувати. Вся команда захищається і вся атакує. Чим більше є універсалів тим краще. Ви бачили, що Борис Баранець грав і правого захисника, і лівого хава, а тому це добре.

– Як ви характеризуєте свій період перебування у Львові?

– Я вже давно уявляв собі, що треную, якусь команду. Я три роки працював старшим тренером в Металісті. Там було тільки ім'я, але ми зробили команду, яка грає в єврокубках. Коли мені Юрій Іванович (Кіндзерський – І.Ф.) запропонував очолити Львів, я сказав, що мені важлива думка Мирона Маркевича. Мирон Богданович сказав, що завжди буде мені допомагати порадою.

– Ви телефонували до Маркевича за порадою.

– Так ми дивились матч в Туреччині проти Галатасарая і аналізували, як треба грати. Я йому зателефонував, привітав, і він сказав, що вся команда Металіст вболіває за нас і побажав перемогти.

– Якщо формувати турнірну таблицю за підсумками перших таймів матчів, то ваша команда набрала б 21 очко. Чому так граємо другий тайм?

– По-перше, – це досвід і рівень прем'єр-ліги. Вчора ми забили на останній хвилині першого тайму і на останніх секундах другого. Тож ми все виправляємо.

– Чи формували вже бюджет клубу?

– Поки що не обговорювати бюджет клубу. В п'ятницю можете зателефонувати і скажу, можливо, щось нове з цього приводу.

– Які позиції треба підсилювати?

– Кожну ланку на одного футболіста. Треба дивитись і воротаря, адже Радь у нас травмований.

- (До Юрія Беня) Чи готові ви вийти на поле в другому колі?

Юрій Беньо:

– Я ніколи ні в чому не зарікаюсь. Збори буду проходити з гравцями. Будемо намагатись так готувати футболістів, щоб не виходити на поле самому. Думаю, після зборів мені вже буде важко скласти конкуренцію центральним захисникам.

– Як перехід від гравця до тренера?

– Це було раптово. Рішення приймав протягом двох діб. Я не шкодую, адже робота цікава. Є багато гравців, які можуть засвітитись не тільки в Україні, а й за кордоном, за належної роботи.

- (до Г. Баранця) –Григорію, ти любиш полежати. Інколи зіграти не так, як хотілося б, отримати жовті картки на рівному місці...

Григорій Баранець:

– Я знаю, що ви говорите про домашній матч проти Чорноморця і я хочу вибачитись перед партнерами і вболівальниками, що я тоді підвів команду.

– Яка різниця між першою та вищою лігою?

– Повинна бути командна гра і більше думати та працювати без м'яча. Якщо в першій лізі можна було грати в два-три дотики і самому вирішити епізод, то тут основна надія на командну гру.

– На кого прагнеш бути подібним?

– Мені імпонує гра Зінедіна Зідана.

– Ващук не давить авторитетом?

– Ні, в нас дружній колектив. Треба просто чути, що підказує тренер і досвідчений гравець.

- (до Б.Баранця)–Ви з братом завжди граєте разом. Як поставися до новини про те, що брат може перейти ві іншу команду?

Борис Баранець:

– Якщо в нього буде хороша можливість пробитись, то я тільки за. Мені б хотілось постійно мати підтримку брата, як на полі так і вжитті.


Іван Федик (Львів), спеціально для Football.ua